Історія

  • Заснування та початок діяльності (1922–1926)

    Створення 3-річної слюсарно-навчальної школи «Юний пролетарій». Формування перших учнівських груп, соціальна місія закладу — навчання дітей та підлітків, у тому числі сиріт, надання їм професії.

  • Становлення та розширення професійної підготовки (1927–1931)

    Розвиток матеріально-технічної бази, відкриття ливарного цеху, підготовка фахівців кількох робітничих професій. Переїзд до постійного навчального корпусу, оснащення майстерень.

  • Реорганізація у школу ФЗН (1932–1940)

    Перетворення школи у фабрично-заводське навчання. Підготовка кадрів для залізничного транспорту на базі Чернігівського паровозного депо. Зростання контингенту учнів та посилення виробничої практики.

  • Випробування війною та евакуація (1941–1943)

    Робота в умовах Другої світової війни. Евакуація учнів і педагогів, навчання та праця в надзвичайно складних умовах на потреби фронту.

  • Повоєнне відновлення та відродження (1943–1950)

    Відновлення навчального процесу в Чернігові після визволення міста. Відбудова приміщень, формування нової навчально-матеріальної бази, створення творчої атмосфери в колективі.

  • Модернізація та розширення (1950–1980-ті роки)

    Оновлення змісту освіти відповідно до розвитку залізничного транспорту. Будівництво нових навчальних корпусів і майстерень, перехід на трирічне навчання з наданням середньої освіти.

  • Період незалежної України (1991–2002)

    Розбудова соціальної інфраструктури, зокрема відкриття гуртожитку. Реорганізація закладу та набуття статусу професійного ліцею.

  • Сучасний розвиток (2002 – дотепер)

    Функціонування Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту спрямоване на забезпечення якісної професійної освіти, збереження традицій та впровадження інновацій.